Чому саме помиляються ті, хто каже «Будь як усі»? Як не переплутати бажане та дійсне? Що потрібно робити, щоб не припуститися помилки Говарда Воловіца? На ці та багато інших запитань є відповіді у дослідника логіки, професора Олександра Кулика, який склав перелік найпоширеніших логічних помилок.

1. Non sequitur
Помилки «Не слідує» припускаються, коли на підставі якоїсь думки доходять висновку, що ніяк не випливає з неї.  Так, Говард Воловіц з «Теорії великого вибуху» пирскав пахви модним дезодорантом, чекаючи, що до нього, як в рекламі цього дезодоранту, збігатимуться охоплені пристрастю дівчата. Але ж з того, що у рекламному сюжеті актори показали якесь диво, ніяк не слідує, що щось подібне станеться з покупцем розрекламованого товару!

Схожої помилки допускалися тубільці, віруючи що особливий спосіб поливання землі з горщика може викликати дощ. Ще б пак! Адже в обох явищах згори на землю ллється вода!

 

2. Fallacia fictae universalitatis
Цю помилку роблять ті, хто готовий винести вердикт про якийсь клас предметів на підставі висновку про кілька представників цього класу. Іншими словами — висновки про всіх на підставі кількох.
Коли ви чуєте, що «всі науковці (американці, багатії, ботаніки тощо) такі-то», – це свідчення помилки «Хибне узагальнення». Не всі американці люблять гамбургери, не всі французи – знавці вина, щоб там не казали наші стереотипи.

 

3. Post hoc, ergo propter hoc
Це коли просту послідовність подій у часі розглядають як події, пов’язані між собою причинним зв’язком. Саме завдяки міркуванням на кшталт «Після цього, отже через це» колись зародилася віра в талісмани, обереги. Або згадаємо карго-культи: тубільці Меланезії все ще будують із соломи моделі американських літаків, сподіваючись, що духи пошлють їм гуманітарну допомогу.

 

4. Аrgumentum ad populum
Цієї помилки припускаються, коли пояснюють свої вчинки тим, що «всі так роблять», «усі так думають». Коли ви чуєте «Будь як усі!», «Ти що, розумніший за інших?» — усе це приклади «Аргументу до народу». Певна річ, не все те, що популярне серед людей, є слушним, правдивим, корисним для суспільства. Про це багато могли б розповісти Сократ і Гітлер — волею більшості першого засудили до страти, а другому дали необмежену владу.

 

5. Ignoratio elenchi
Скільки разів випадало бачити, як, почавши доводити щось одне, непомітно переходять до аргументації зовсім іншого. Хтось починає виправдовуватися, що він не брехав, але раптом починає щось верзти про те, що життя, мовляв, складне. Кому кортить бачити приклади «Відступу від тези», нехай перегляне ток-шоу Савіка Шустера. Політичні демагоги у відповідь на запитання говорять про що завгодно, тільки не про те, про що їх запитували.

 

6. Аrgumentum ad hominem
Це улюблений засіб осіб, які, не маючи раціональних аргументів, починають обговорювати зовнішність, реальні або вигадані вади своїх опонентів, сподіваючись хоч так «довести» свою правоту.  Ця маніпуляція лежить в основі будь-якої дискримінації. Відмова в прийомі на роботу лише на тій підставі, що в здобувача «не та» стать або релігійні переконання — це приклади «Аргументу до людини».

 

7. Argumentum ad Baculum
Дана помилка, а краще сказати – маніпуляція, полягає в підміні раціональних аргументів погрозами.  Це відбувається, коли чиновник, пропонуючи підприємцям «добровільно» перерахувати кошти в якийсь благодійний фонд, ніби ненароком запитує: чи давно в них були перевірки контролюючих органів? Ще приклад «Кийкового аргументу» – натяки роботодавця працівникові, що є чимало охочих отримати його місце, що супроводжуються «проханням» потрудитися надурочно.

 

8. Petitio principii
Це коли в якості фактів використовують аргументи, істинність яких ще потрібно довести. 2003 року колишня адміністрація США ввела військові сили в Ірак, кажучи, що має факти про наявність у С. Хусейна зброї масового ураження. Військові досить довго шукали іракську хімічну або ядерну зброю в тамтешніх пустелях, поки не визнали, що важко знайти те, чого не було. Зазвичай цю логічну помилку роблять свідомо. Наприклад, фінансові шахраї, які пропонують віддати їм гроші, вказуючи, що «звісно, все буде добре». Однак, буває, що «Передбачення підстави» роблять несвідомо, щиро не розуміючи різницю між бажаним та дійсним.

 

9. Argumentum ad verecundiam
Часом доводиться бачити як свої претензії підкріплюють посиланням на загальновизнаний авторитет, носій якого, проте, не є фахівцем у питанні, що розглядається. Якщо комусь заманеться вказувати скрипалям, як грати на скрипці, кажучи, що так робив Ейнштейн, а він ж-бо геній, – це буде «Аргумент до скромності». Адже Ейнштейн, хоча і геній, але – в галузі фізики, а не в музичних справах. Окремий різновид цієї помилки – змішування авторитету знавця й авторитету вищої особи. Це коли високопосадовець починає вважати себе фахівцем мало не у всіх справах, «підтверджуючи» свої претензії купленими науковими ступенями.

 

10. Circulus vitiosus
Ця помилка виникає, коли якусь тезу намагаються вивести з аргументів, які самі черпають свою обґрунтованість із тези, яку доводять. Ті, хто з примхи бюрократів мав справу зі збиранням різноманітних довідок, знає, що таке «Порочне коло».
Як тут не пригадати пошуки сепульок Йоном Тихим: «Я знайшов такі короткі відомості: «СЕПУЛЬКИ — важливий елемент цивілізації ардритів. Див. СЕПУЛЬКАРІЇ». Я прислухався до цієї поради й прочитав: «СЕПУЛЬКАРІЇ — прилади для сепуління (див.)». Я пошукав «Сепуління», і там значилося: «СЕПУЛІННЯ — заняття ардритів. Див. СЕПУЛЬКИ».