Пам’ятаєте, як в дитинстві всі подряпини і порізи лікувалися подорожником, бабуся змушувала мити голову відваром коренів лопуха, а коли боліло горло, полоскали його відваром ромашки? Нічого дивного, адже в рослинах міститься дуже багато корисних для нас з вами речовин. І коли людина навчилася добувати ці корисні речовини, почалася нова сторінка в історії медицини і науки. Ось і з відкриттям першого антибіотику, що був виділений з пліснявого гриба Penicillium Олександром Флемінгом у 1928 році, людство перемогло гангрену, туберкульоз і це врятувало життя багатьом пораненим у Другій світовій війні.

Не дивно, що засоби, які полегшують біль, також шукали серед рослин. Насправді, людині з давніх-давен були відомі знеболювальні та анестезуючі властивості деяких рослин. Наприклад, в Єгипті (приблизно 1500 до н.е.) як знеболюючий засіб давали пацієнтам ліки на основі опіуму. У Китаї та Індії опіум довгий час був невідомий, однак там досить рано відкрили чудові властивості марихуани. Тим часом на території ще не відкритої Колумбом Америки місцеве населення активно використовували в якості анестезії кокаїн з листя рослини кока. І все було би добре, але зазначені «ліки» з плином часу перетворилися із чудодійних засобів на маргінальні та подекуди заборонені речовини — наркотики! Як же це сталося?

Вважається, що вперше листя коки в Європу привіз у 1505 році Амеріго Веспуччі. Але «кокаїновий бум» стався набагато пізніше – на рубежі 1870-1880-х рр. Вперше кокаїн з листя коки вдалося виділити німецькому хіміку Альберту Німанну у 1859 році. Пізніше російський лікар Василь Анреп використовував його для місцевої анестезії. Однак не це принесло кокаїну славу, а серія наукових статей – кого ви б думали? – самого Зігмунда Фрейда! Спробувавши кокаїн у 1884 році, батько психоаналізу був вражений його дією: вживання цієї речовини вилікувало його від депресії і додало впевненості у собі. У тому ж році молодий вчений написав статтю «Про коку», де наполегливо рекомендує

Фото: Stefano Листя коки. Зелені та безпечні. Поки що...
Фото: Stefano Листя коки. Зелені та безпечні. Поки що…

використовувати кокаїн як місцевий знеболюючий засіб, а також як ліки від астми, розладів травлення, депресії, неврозів. Фармацевтичні компанії підхопили інтерес до кокаїну і почали випускати цей засіб для лікування без рецепту. Кокаїн користувався майже такою ж популярністю, як анальгін в наші дні. У продуктових магазинах продавалося вино з кокаїном і газований напій «Coca-cola», який до 1903 року містив у складі кокаїн.

Так, слід визнати, кокаїн зробив революцію у анестезії. Сотні ліків, що містять кокаїн, з’явилися на ринку; вони стали використовуватися в травматології, гінекології; рекламувалися як засоби практично проти всіх захворювань, так чи інакше пов’язаних з болем. Однак, кокаїновий бум коштував життя багатьом простим людям, тому на початку XX століття ця речовина поступово потрапила під заборону. Єдиною сферою, де кокаїн все ще широко застосовувався, була місцева анестезія. В даний час кокаїн визнаний другим «проблемним» наркотиком, вживання якого становить соціально-екологічну проблему. Зараз кокаїн і листя коки відносяться до Списку I Єдиної конвенції про наркотичні засоби ООН [1], що передбачає найжорсткіший контроль.

Але чому людям так складно відмовитися від наркотиків, якщо всі усвідомлюють його безумовну шкоду? Відповідь проста. Механізм дії більшості наркотичних речовин (і кокаїну, також) зумовлено тим, що він підвищує концентрацію дофамінув організмі. Дофамін – це нейромедіатор, який виробляється в нейронах головного мозку і викликає почуття задоволення. Рівень дофаміну підвищується під час позитивного досвіду та відчуттів: сексу, смачної їжі, а також …прийому наркотиків. Наркотики «дурять» центральну нервову систему, змушуючи його викидати в кров велику кількість дофаміну. Таким чином людина отримує задоволення штучним методом. При регулярному застосуванні наркотику мозок звикає до великих кількостей викидів дофаміну, тому починає виробляти менше своїх нейромедіаторів і зменшує кількість рецепторів в «системі заохочення», спонукаючи користувачів збільшувати дозу для отримання задоволення. А це вже фізична залежність.

Офіційні дані невтішні: хоча за оцінками ООН станом на 2015 рік масштаби культивування кокаїнового куща досягнули найнижчого рівня з 1990 року, кокаїн споживають від 13,3 до 19,7 млн. людей на рік [2].
Але є і хороші новини. У 2011 році вчені почали розробляти препарат, який сприяє утворенню імунітету до кокаїну. Результати нещодавнього експерименту, проведеного над лабораторними мишами, були вельми позитивними [3]. В основі дії вакцини лежить утворення антитіл проти молекул кокаїну. Ці білки, що продукуються імунною системою у відповідь на введення препарату, захоплюють молекули кокаїну, не даючи їм проникати через гематоенцефалічний бар’єр між кров’ю і мозком. Кокаїн, таким чином, в мозок не проникає і очікуваного ефекту наркоман не отримує.

Тож, залишилося ще одне питання: «Як бути впевненим, що ліки, які ми приймаємо зараз, із часом не потраплять до відповідного списку шкідливих і заборонених? Чи може повторитися історія з кокаїном XIX сторіччя у XXI?». Будемо сподіватись, що ні. По-перше, рівень медицини і науки зараз вражає і сучасні фізико-хімічні методи дослідження речовин проводяться на найвищому рівні. Але є аспекти, на які треба звернути увагу. Потенційно небезпечними є ті речовини, що впливають на центральну нервову систему. Треба запам’ятати як аксіому: «Не всі психоактивні речовини є наркотиками, але всі наркотики належать до психоактивних речовин». Як приклад, сучасні антидепресанти, які теж впливають на рівень дофаміну, завдяки чому поліпшується настрій, зникає апатія та тривога. Тож приймати подібні ліки треба тільки за рецептом лікаря і в чітко визначений термін.

Залишається сподіватися, що вчені дійсно представлять світу вакцину проти кокаїну і інших важких наркотиків. Але поки цього не сталося, пропоную керуватися висловом однієї знайомої щодо куріння: «Кращий спосіб кинути палити – це не починати!», що можна перенести на безліч поганих звичок.
Тож будьмо здорові!