Вчених завжди цікавило питання, як буде виглядати наша планета через десятки і сотні мільйонів років. Особливо актуальним у цьому відношенні є питання про рух континентів. Науковці уже тривалий час намагаються досліджувати далеке минуле, описувати формування і повільні переміщення материків та океанів. Ці прогнози тісно пов’язані з тектонічною теорією руху літосферних плит, яка дозволяє реконструювати не тільки минуле нашої планети, а й зробити припущення де і коли сформується новий  суперконтинент у майбутньому.

Пангея - 250 мільйонів років назад
Пангея – 250 мільйонів років назад

В історії нашої планети було 6 суперконтинентів: Ур або Ваальбара (3,1-2,8), Кенорленд (2,7-2,5), Колумбія (Нуна) (1,8-1,5), Родінія (1,1-0,75 млрд років тому), Панотія (600-540) і Пангея (300-200 млн років тому). Сучасні континенти сформувалися 200-150 млн років тому в результаті розколу суперконтиненту Пангеї і зараз знаходяться на етапі максимального віддалення один від одного.

Геологи і геофізики за допомогою точних вимірів лазерною технікою зі супутників, а також аналізу магнетизму древніх порід розрахували швидкість і напрямок переміщення різних ділянок земної кори, що дало можливість екстраполювати сьогоднішній рух тектонічних плит на майбутнє. Вчені прийшли до висновку, що у результаті триваючого суперконтинентального циклу, тектоніка плит, ймовірно, призведе до утворення нового суперконтиненту через 250-350 млн років.

Відповідно до теорії тектоніки плит континенти Землі рухаються по її поверхні зі швидкістю кілька сантиметрів на рік (Північна і Південна Америки переміщується на захід від Африки і Європи; Африка повільно стикається з Європою, а Австралія з Азією; Антарктида також зміщується на північ), чому сприяють генерація енергії всередині планети і наявність гідросфери. Це відбуватиметься і надалі, в результаті чого плити будуть продовжувати рухатися і стикатися.

Сьогодні вчені розглядають три основних сценарії (моделі) розвитку подій у майбутньому, які приведуть до утворення нового суперконтиненту. Ці геодинамічні моделі можна відрізнити за <ahref=”https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%B1%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F”>субдукцією потоку, процес в якому океанічна кора рухається під материкову , а також місцем де буде розташований новий суперконтинент. Відповідно розрізняють екстраверсійну, інтроверсійну і ортоверсійну модель розвитку, в результаті яких сформуються відповідно нові суперконтиненти Новопангея, Пангея Проксіма і Амазія. Детально про це висвітлено у книзі Теда Нілда «Суперконтинент» (2009).

3 можливих суперконтиненти
Три альтернативні версії майбутнього суперконтиненту

За екстраверсійною моделлю Атлантичний океан продовжить розширюватися у результаті чого Північна і Південна Америки з’єднуються з Азією, Австралією і Антарктидою. Пізніше Північна Америка замкне на сході Тихий океан і зіштовхнеться з Японією, а Південна Америка загнеться за годинниковою стрілкою з південного сходу, об’єднавшись з екваторіальною частиною Антарктиди. Суперконтинент Новопангея який виникне після зникнення Тихого океану і об’єднання Північної і Південної Америк з Африкою і Євразією до яких пізніше приєднаються Антарктида і Австралія, напевно, буде єдиним материком, який протягнеться зі сходу на захід вздовж екватору. Прибічниками цієї теорії є канадський і американський геологи Пол Ф. Хоффман і Рой Лівермор з Гарвардського і Кембриджського університетів.

Інтроверсійна модель розвитку передбачає, що майбутній суперконтинент Пангея Проксіма буде утворений на місці стародавньої Пангеї (з центром в районі сучасної Західної Африки) шляхом закриття Антлантичного океану. Американський геолог Крістофер Скотезе, який стверджував, що рано чи пізно тенденція віддалення континентів змінює свій вектор на протилежний, і тоді знову відбувається злиття материків. Тобто, більш молодий, внутрішній, Атлантичний океан піддається субдукції і поточний рух Північної та Південної Америки розгортається на протилежний напрямок у бік Європи і Африки. На думку Крістофера Скотезе і його колег через 250 млн років Північноамериканський континент повернеться проти годинникової стрілки і Аляска опиниться в субтропічному поясі. Євразія продовжить обертання за годинниковою стрілкою, і Британські острови опиняться в районі Північного Полюсу, у той час як Сибір буде в субтропіках. Середземне море зникне, і на його місці утворяться гори, однакові за висотою з Гімалаями. Пангея Проксіма буде на 90% вкрита пустелями. На північному заході і південному сході континенту будуть знаходитися гігантські гірські ланцюги. Отже, Пангея Проксіма (Найближча Пангея) з’явиться в результаті руху Північної і Південної Америк на схід, внаслідок чого Атлантический океан зникне, а сформований суперконинент простягнеться від Північного до Південного Полюсу через через екватор.

У 2012 році група геологів під керівництвом Росса Мітчелла з Єльського університету (США) запропонувала нову гіпотезу руху континентів. При побудові своєї моделі вчені спиралися на дані про дрейф магнітних полюсів, які дозволяють обчислити напрямок руху літосферних плит. Згідно з їх дослідженнями, материки в майбутньому зіллються в єдиний континент в районі Північного Льодовитого океану (ортоверсійна модель). Північна і Південна Америка в майбутньому об’єднаються (Карибське море при цьому зникне), після чого, отримавши енергію від тектонічного зсуву, повільно почнуть рухатися на північ, поки зрештою не зіткнуться з азіатською частиною Євразії і знищать Північний Льодовитий океан. Австралія також буде зміщатися на північ і буде знаходитися поряд з Індією. Доля Антарктиди залишається невідомою. За цією теорією майбутній суперконтинент Амазія сформується в результаті об’єднання Євразії та Північної Америки, які стануть ядром майбутнього суперконтиненту, при цьому вся суша буде сконцентрована на Північному полюсі.

Всі ці версії є підтвердженням того, що через 250-350 млн років на планеті Земля буде сформований новий суперконтинент. Це може бути Новопангея, Пангея Проксіма або Амазія. Все залежить за яким сценарієм буде відбуватися їх формування (екстра-, інтрово- або ортоверсійним). Не потрібно також виключати варіант іншого розвитку подальшого майбутнього планети Земля.