Коли ми виносимо судження та приймаємо рішення про світ навколо нас, нам подобається думати, що ми об’єктивні, логічні, і здатні приймати і оцінювати всю інформацію, яка нам доступна. Однак реальність така, що наші судження і рішення часто пронизані помилками, що виникають під впливом найрізноманітніших причин.

У будь-який момент, людський мозок проводить трильйони психічних процесів. Це не дивно, що наш мозок постійно шукає стратегій і емпіричних правил, які можуть застосовуватися в різних ситуаціях, щоб полегшити тягар виконання всіх цих психічних процесів. Ці правила особливо корисні, коли мова йде про прийняття рішень та складні судження. У спробі спростити інформаційні процеси, ми можемо застосовувати ментальні ярлики, які ведуть нас по невірному шляху. Ці помилки мислення, які ми робимо обробляючи інформацію, відомі як когнітивні упередження.

Когнитивні упередження – це тип помилки в мисленні, в процесі обробки та інтерпретації інформації про світ навколо нас. Для того, щоб приймати рішення відносно швидко, мозок може спростити обробку інформації. Когнітивні упередження вивчаються з 70-х років минулого сторіччя. Результати таких досліджень широко використовуються в психології, економіці, політиці та в багатьох інших галузях. На сьогодні вивчено вже два десятки видів когнітивних упереджень.

Нещодавнє дослідження новозеландських психологів Stephen Walmsley та Andrew Gilbey з університету Massey присвячено вивченню когнітивних упереджень у пілотів літаків. Само собою зрозуміло, що пілотування літака – це складна і відповідальна діяльність. Сучасні літаки є складними технічними організмами, в яких більшість процесів відбувається автоматизовано. Але саме людина керує польотом та приймає рішення. Несприятливі погодні умови це більше ускладнюють завдання пілота. Чинником багатьох авіакатастроф з трагічними наслідками часто ставала хибна оцінка пілотом погодних умов.

causesoffatal
Таблиця причини авіаційних катастроф по десятиліттям. Помилки пілота стають причиною половини інцидентів (перший рядок), а пов’язані з погодою помилки – 15%(третій рядок).

Stephen Walmsley та Andrew Gilbey показали, що оцінка пілотами погодних умов а також рішення про те, як на них реагувати, як і у більшості інших людей, підвладні класичним когнітивним упередженням. Більш того, пілоти-експерти часто є найбільш уразливими для цих психічних помилок.

Спочатку дослідники звернулись до ефекту якорування або прив’язки («anchoring effect»). Він змушує людей занадто сильно покладатись на перший запропонований шматок інформації  («якір»). Подальші рішення робляться, відштовхуючись від нього, і існує упередження в частині інтерпретації іншої інформації з урахуванням якоря. (Магазини весь час використовують цей ефект, щоб примусити нас щось купити. Наприклад, ви побачили в магазині якийсь товар за 100 гривень, а вам вдалося його купити за 80 гривень. Ви відчуваєте себе задоволеним, незважаючи на те, що реальна ціна цього товару не перевищує 50 гривень).

В першій частині експерименту близько 200 пілотів (комерційних, транспортних та приватних літаків) отримали прогноз погоди протягом дня. Потім вони оцінювали хмарність та горизонтальну видимість на візуальних дисплеях, що імітували погляд з кабіни пілота. З’ясувалося, що учасники мали тенденцію оцінювати атмосферні умови як кращі, в тому випадку, якщо отриманий раніше прогноз погоди був сприятливий. По суті, стара і, можливо, неактуальна інформація більшою мірою впливала на рішення, ніж те, що пілоти бачили на власні очі. Цікаво, що в цьому експерименті приймали участь 56 пілотів-експертів які мали більше 1000 годин досвіду, і саме ці пілоти були особливо схильні до впливу запропонованого раніше прогнозу погоди.

Після того, учасникам запропонували сценарії, в яких пілот повинен був здійснити незаплановану посадку. Злітно-посадкова смуга була поруч, але умови маршруту були сумнівні. Кожен учасник повинен був вирішити: здійснити посадку, чи піти на повторне коло. До кожного сценарію додавалися два обнадійливі факти (наприклад, інший пілот пролетів по цьому маршруту хвилину тому), та один необнадійливий (наприклад, видимість була дуже низькою). У кожному випадку, учасники повинні були сказати, які факти були найбільш корисні для прийняття рішення про доцільність продовження польоту. Результати не показали переваги обнадійливих фактів над необнадійливими, або навпаки.

В заключній частині випробувані читали приклади прийняття рішення іншими пілотами щодо того, чи продовжувати політ в несприятливих погодних умовах. Іноді польоти були успішними, але в інших випадках, вони закінчувалися катастрофою. Незважаючи на те, що в різних сценаріях рішення приймалося на підґрунті однакової інформації, в випадках, коли все закінчувалося добре,  випробувані інтерпретували процес прийняття пілотом рішення як більш розсудливий, порівняно з випадками, коли політ закінчувався катастрофою. Автори зазначають, що це ілюструє таку когнітивну помилку як «упередження результату» (outcome bias). Це помилка, яка робиться в оцінці якості рішення, коли результат рішення вже відомий, замість того, щоб фокусуватись лише на тому, чи було таке рішення правильним на момент його прийняття.

Використання когнітивних евристик є надзвичайно корисним і допомагає нам подолати складності повсякденного життя. За допомогою таких «підказок» наш мозок здатен моментально оцінювати ситуацію та «швидко думати». Але коли ставки високі, будь то авіація або такі галузі як медицина, необхідно приділяти пильну увагу рішенням, які можуть бути прийняти під впливом когнітивних упереджень. Можливо це сповільнить процес прийняття рішення, але зробить його  більш свідомим та допоможе уникнути трагічних помилок.

 

Walmsley, S., & Gilbey, A. (2016). Cognitive Biases in Visual Pilots’ Weather-Related Decision Making Applied Cognitive Psychology