Протягом тривалого часу жінкам відводилась другорядна роль у суспільстві – бути виключно дружиною та матір’ю. У деяких країнах доступ до вищої освіти для представниць «прекрасної статі» був ускладнений аж до другої половини ХХ століття. Але, не зважаючи на такі обставини, історія знає чимало імен жінок-винахідниць.

hipatia_shotfrommovie
Кадри з фільму “Агора”.

1.Гіпатія Александрійська
Ім’я цієї непересічної жінки сьогодні відоме навіть у Голівуді. У 2009 році побачила світ історична драма «Агора», у центрі сюжету якої – доля Гіпатії Александрійської, першої в світі жінки-філософа, математика й астронома.
За свідченнями сучасників відомо, що їй не було рівних у філософії: вже у 16 років вона заснувала школу неоплатонізму, викладала філософію Платона та Аристотеля в Александрійській школі. Прийнято вважати, що саме Гіпатія Александрійська винайшла та вдосконалила ареометр (прилад для вимірювання щільності води), дистилятор (прилад для отримання дистильованої води), планісферу (плоску рухливу карту неба). Також саме Гіпатії приписують створення астролябії у 370 р. до н. е – пристрою для вимірювання координат небесних тіл, однак ця першість нині заперечується. Відомо, що принцип стереографічної проекції, покладений в основу астролябії, описували ще Аполоній та Клавдій Птолемей. Проте щонайменше, Гітапія разом із батьком Теоном Александрійським розробили та вдосконалили остаточний вигляд «малого астролабону».

Жозефіна Кокрейн

2.Жозефіна Кокрейн
У 1885 р. у США була запатентована «Машина, що миє посуд». Її творцем стала Жозефіна Кокрейн, праонука винахідника першого у Сполучених Штатах пароплаву Джона Фітча. Дівчина вела світське життя і не особливо переймалася миттям посуду, проте її дратувало, що майже весь улюблений сервіз був розбитий під час мийки. В історію увійшла фраза Жозефіни: «Якщо ніхто не збирається створювати посудомийну машину, це зроблю я сама». Незабаром вона представила свій винахід в Патентному бюро. Принцип роботи був схожий із пральними машинами: на металеву вісь прикріплювалась сітка для посуду, знизу був розміщений привід парового двигуна. У 1893 році на Всесвітній виставці у Чикаго Ж. Кокрейн отримала справжнє визнання та нагороду переможниці. Посудомийні машини бренду Cochrane Dishwasher використовувались у ресторанах та готелях. У 1940 р. компанія стала частиною Whirlpool.

Стефанія Кволек

3.Стефані Кволек
У це важко повірити, але винахідницею кевлару – надміцної речовини, що сьогодні використовується, зокрема, для виробництва бронежилетів, шлемів, тросів для підвісних мостів – є саме жінка. У 1964 р. хімік Стефані Кволек з групою колег розпочали роботу над створенням речовини, яка могла б використовуватись у шинах та була б, одночасно, міцною і легкою. Результатом наукових пошуків та експериментів стало винайдення волокон кевлару. Отримана речовина вразила усіх, оскільки, на відміну від нейлону, не була ламкою та могла витримувати великі навантаження. В цілому, за своє життя Стефані Кволек завоювала чимало нагород у галузі полімерної хімії та отримала більше 20 патентів.

hedy_lamarr_publicity_photo_for_the_heavenly_body_1944
4.Геді Ламарр
Про відому акторку «золотого віку» 1930-1940-х рр. Геді Ламарр, чув, мабуть, чи не кожен прихильник кіно. Проте значно менше знають про те, що, окрім зйомок у фільмах, ця жінка займалася ще й винахідницькою діяльністю! У німецькомовних країнах 9 листопада – день народження Г. Ламар – нині відзначається як День винахідника. Почалося усе з того, що Геді разом із другом, композитором Джорджем Антейлом розпочали роботу над створенням радіокерованої торпеди, управління якою було б неможливо заглушити чи перехопити. Геді дійшла думки: якщо випадковим чином змінювати канали та частоти передачі координат, данні будуть захищені. У 1942 р. вони з Дж. Антейлом запатентували так звану технологію «стрибаючих частот» – Secret Communication System. Тоді винахід не взяли для застосування, але майже півстоліття потому патент став основою для зв’язків із розширеним спектром, який сьогодні використовується у CDMA, GSM, Bluetooth.

612px-katharine_burr_blodgett_1898-1979_demonstrating_equipment_in_lab

5.Кетрін Блоджет
Кетрін Блоджет здійснила вклад у світову науку, винайшовши скло з низькою відображальною здатністю – антиблікове скло. Сьогодні її винахід широко застосовується у таких виробах, як фотооб’єктиви, біноклі, окуляри, телескопи, оптичні лінзи, мікроскопи, проектори та багато інших. У 1926 р. К. Блоджет стала першою жінкою, яка отримала ступінь кандидата фізичних наук у Кембриджі. У 1930-х рр. Кетрін знайшла спосіб переносу мономолекулярних плівок на тверді пластини (відомий у науці як метод Ленгмюра-Блоджет). Тоді ж вона виявила, що плівки можна наносити одна на одну – відповідно, нанісши певну кількість шарів, можна зробити звичайне скло прозорим на 99%, що дозволить світлу проходити крізь нього майже без втрат. Плівка із 44 шарів стеарату барія виявилась оптимальною. 1938 року було оголошено про винайдення «невидимого» (просвітленого) скла. А вже 1939 р. винахід Блоджет застосували при створенні першого у світі повнометражного кольорового фільму «Віднесені вітром».

6.Бет Грем
У 1950-х рр. звичайна секретарка з Далласу Бет Грем звернула увагу на те, що в неї та її колег забирає дуже багато часу виправлення помилок у надрукованих документах. Адже для того, аби замінити невірну літеру, доводилось передруковувати весь документ. У 1951 році жінка здійснила експеримент: змішала фарбу зі спеціальним барвником та водою, а отриманим розчином зафарбувала усі помилки на папері. Невдовзі рідина, яку стали називати Mistake Out, стала дуже популярною серед секретарів. У 1958 р. Б. Грем запатентувала свій винахід, назвавши його Liquid Paper. Вже у 1968 р. фабрика компанії випускала близько мільйону пляшечок із коригувальною рідиною на рік! У 1979 році компанія Gillette купила у Бет Грем Liquid Paper за 47 млн доларів.